Даремний плач (похоронна)

Похоронна пісня зі старої книжки виконує Л.Стефанишин текст: Даремний плач, жалі даремні, Вже не поможуть сили земні. Що раз покрила вже могила, Того не верне людська сила. Бо як той цвіт мороз вбиває, Як сонце тую росу з’їдає, Так життя людське – цвіт і роса, Смерть безпощадно нищить, косить. Стоїмо нині при могилі, Твоя родина, друзі милі, І похоронний спів співаєм, Тебе в посліднє вже прощаєм. Чому замовкла у тебе мова? Чому не чути від тебе слова? Друзі, приятелі і кревні, Ллють за тобою сльози ревні. Даремний плач, бо вже не встане, То життя цвітка, що раз зів’яне, Що раз покрила вже могила, Де лише двигне Божа сила.