Шаттл СССР Енергія Буран: останній великий плагіат

Шаттл СССР Енергія Буран: останній великий плагіат У 1950-х - 1960-х роках у СРСР і США розробляли кілька проєктів багаторазових космічних систем (в срср наприклад «Спіраль» та інші), але вони були закриті на різних етапах У 1972 році, одразу після ухвалення рішення президента США про початок широкомасштабних робіт за програмою «Спейс шаттл», в СРСР було проведено серію закритих нарад з цієї проблеми. Багато фахівців вказували, що така система істотно програє за економічністю виведення корисних вантажів на орбіту в порівнянні зі звичайними одноразовими ракетами-носіями і не дає особливих переваг у військовому відношенні; відсутні також серйозні завдання, які потребують повернення з орбіти космічних апаратів. Висловлювалися навіть думки про те, що це масштабна дезінформація або черговий блеф з метою втягування СРСР у новий виток космічного протистояння і гонки озброєнь. Саме невідомість майбутніх завдань програми «Спейс шаттл» зумовила надалі стратегію його копіювання для забезпечення аналогічних можливостей для адекватної відповіді майбутнім викликам ймовірного противника. Тобто совки копіювали американський шатл навіть не знаючи для чого вони це роблять. Радянське керівництво уважно спостерігало за розвитком програми «Спейс шаттл», але, припускаючи найгірше, шукало «приховану військову загрозу», що сформувало два основних припущення: - Можливе використання космічних човників як носіїв ядерної зброї. - Можливе використання космічних човників для викрадення з орбіти...