Форми державного устрою

Форма державного устрою відбиває територіальну структуру держави, співвідношення між державою в цілому та її складовими територіальними одиницями. За формою державного устрою держави поділяються на унітарні, складні унітарні (регіоналістичні), федеративні та конфедеративні. Унітарна держава – проста, єдина держава, частини якої є адміністративно-територіальними одиницями та не мають ознак державного суверенітету; у ньому існує єдина система вищих органів прокуратури та єдина система законодавства. Федерація - складна союзна держава, побудована за національним або національно-територіальним принципом, частини якого є державними утвореннями і мають у тій чи іншій мірі державний суверенітет та інші ознаки державності; у ньому поряд з вищими федеральними органами та законодавством існують вищі органи та законодавство суб&федерації. Розрізняють симетричні та асиметричні федерації. Симетричною є федерація, де всі суб&мають однаковий правовий стан, мають однакові повноваження. В асиметричній федерації суб&мають різний правовий статус. Виділяються три різновиди асиметрії: 1) різноскладові - наявність у складі федерації крім її суб&інших територіальних утворень; 2) конституційно-нерівні – нерівність конституційного статусу суб&федерації; 3) прихована асиметрія - виявляється, зокрема, у нерівному представництві суб&федерації у верхній палаті федерального парламенту.