Уляна Воробей. Ой, чорна я си чорна

Ой, чорна я си, чорна, чорнява, як циганка, Чом си полюбила, чом си полюбила чорнявого Іванка? Чом си полюбила, чом си полюбила чорнявого Іванка? Іванко, та й Іванко, сорочка вишиванка, Високий та стрункий, високий та стрункий, ще й на бороді ямка. Високий та стрункий, високий та стрункий, ще й на бороді ямка. Маруся, ти, Маруся, люблю я твою вроду, Люблю дивитися, люблю дивитися, як ти ідеш по воду. Люблю дивитися, люблю дивитися, як ти ідеш по воду. Як ти ідеш по воду, вертаєшся з водою, Люблю дивитися, люблю дивитися, Маруся, за тобою. Люблю дивитися, люблю дивитися, Маруся, за тобою. У полі два дубочки, обидва зелененькі, Ми такі паровані, ми такі паровані - обидва чорнявенькі. Ми такі паровані, ми такі паровані - обидва чорнявенькі. Ой, піду я до лісу, та й дуба заколишу, Я звідси не поїду, я звідси не поїду, кохання не залишу. Я звідси не поїду, я звідси не поїду, кохання не залишу.