Дмитро Гнатюк - Пісня про рушник

Музика: Платон Майборода Вірши: А. Малишко Виконує: Дмитро Гнатюк #Дмитро_Гнатюк Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов&гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю - І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю - І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.