Микола Гнатюк -- Де дитинство моє

Де дитинство моє, там діброви – поля Батьківська споконвічна Вкраїнська земля, Кучерява черешня на долю цвіте І верба і калина у лузі росте. То давай мені мужності, щастя, снаги І весняних дощів не міняй на сніги! Від Подільських защедрих садів і ланів, Від моєї Вкраїни достаток і спів. Приспів: Хліба – хліба то стиглі, то зелені, Мій краю, ти - моя земна любов. На серці радість і так любо мені, Коли встрічаюсь з тобою знов. Не веди мене в поле до ревілих вітрів, Не кидай у обличчя байдужості слів, І на битви не клич, лихе зло обмини Не суди без вини за добро не вини. Де дитинство моє там сади і поля, Там безмежна краса, щедрий дім і земля - Рідна мова квітує буянням весни, Зустрічають з віків України сини. Приспів.