Иван Франко "Сыплет, сыплет, сыплет снег... " пер. М. Цветаевой

Аватар автора
Старинная плитка
Iван Франко Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні Міріядами летять Ті метелики холодні, Одностайні мов жура, Зимні мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля. Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння. Сипле, сипле, сипле сніг, Килим важче налягає… Молодий вогонь в душі Меркне, слабне, погасає.

0/0


0/0

0/0

0/0